Коротка історія анімації

#Графічний редактор #Шкільна Інформатика #6 клас #Презентації #Комп'ютерна графіка #5 клас #Методичні рекомендації

Коротка історія анімації

Прочитаєте за

5 хв
Перегляди

4602
Поделиться

Історія анімації сягає корінням у стародавній світ. Людина завжди намагалась передати рух у своїх малюнках — від глиняного посуду стародавніх греків до оптичних іграшок сімнадцятого століття та створених комп’ютером зображень двадцять першого століття, анімація існувала в багатьох формах, перетворившись сьогодні на високотехнологічну індустрію, пов’язану з кіно, телебаченням, комп’ютерними іграми та Інтернетом, які ми не можемо уявити без анімованих зображень.

Що таке анімація? 💁🏼‍♀️

Анімація — мистецтво змушувати малюнки рухатися, використовуючи серії послідовних малюнків або маніпулювання моделями та іграшками, щоб при демонстрації відео вони виглядали як рухомі зображення.

Однак, на думку Нормана Макларена, анімація — це дещо більше.

“Анімація — це не мистецтво малюнків, які рухаються, а мистецтво рухів, які малюються” — Норман Макларен.

Нині анімація широко використовується у індустрії розваг , а й у інженерному справі, архітектурі, іграх тощо.

Історія анімації розпочалась значно раніше історії кіно, оскільки стародавні художники та інженери знаходили способи створювати фільми без камер чи технології запису.

Театр тіней

“Театр тіней” (гра тіней ) — розвага, яка появилась в Китаї у 200 році н.е. — ляльководи маніпулюють плоскими зображеннями між джерелом яскравого світла і напівпрозорим екраном, по інший бік якого сиділи глядачі.

В 1767 році техніка театру тіней вже відома у Франції, куди її було привезена з Китаю французьким місіонером Жюлем Алодом. У XVIII-XIX століттях п’єси тіней під назвою om bres chinoises («китайські тіні») мали популярність в Європі.

Театр тіней

Протягом історії існувало безліч пристроїв, здатних відображати сцени з мальованими персонажами - людьми, предметами та подіями.

Чарівний ліхтар

Чарівний ліхтар був пристроєм для проєктування зображень, розробленим у 1603 році.

Проєкційний апарат “Чарівний ліхтар”

Цей пристрій використовував дзеркало позаду джерела світла (спочатку свічки), яке спрямовувало світло через довгі слайди, проєктуючи їх на екран або стіну. Поєднання слайдів разом сформувало рух, зробивши чарівний ліхтар першим пристроєм для демонстрації “рухомих картинок”.

Тауматроп

Тауматроп — іграшка, заснована на оптичній ілюзії: при швидкому обертанні картки з різними зображеннями на протилежних боках, вони зливаються в один малюнок. Тауматроп містив диск із зображеннями на обох сторонах, утримуваний двома мотузками. Коли диск обертався, зображення з обох боків диска зливалися в одне завдяки властивості зору бачити зображення ще деякий час після того, як воно зникне.

Тауматроп

Жорж Садуль стверджує, що ідея тауматропа належить астроному Джон Гершелю — це 1824 року він посперечався зі своїм другом Чарльзом Беббіджем, що зможе показати йому одночасно дві сторони золотої монети, для цього він обертав монету на ребрі, розмістивши її на рівні очей Беббіджа. Під час обертання обидві сторони монети зливалися воєдино. В 1825 році Генрі Фіттон та доктор Парі, популяризуючи цей дослід, перетворили його на дитячу іграшку, що отримала ім’я тауматроп.

Фенакістископ Плато

В кінці 1832 року француз Жозеф Плато, продовжуючи досліди з розглядання малюнків через обертовий диск з отворами, створює фенакістископ. Принцип, на якому ґрунтується такий оптичний обман, дуже простий — якщо кілька предметів, що постійно змінюють форму та положення, будуть послідовно виникати перед очима через дуже короткі проміжки часу і на маленькій відстані один від одного, то зображення, які вони викликають на сітківці, зіллються, не змішуючись, і людині здасться, що вона бачила предмет, який постійно змінює форму та положення.

Фенакістископ (від грец. φεναξ — «брехун» та σκοπέω — «дивлюся») — прилад, конструкція якого заснована на персистенції, тобто здатності сітківки ока певний час зберігати зображення.

Диск фенакістископу

Апарат складається з картонного диска з прорізаними в ньому отворами. На одній стороні диска намальовані фігури. Коли диск обертають навколо осі перед дзеркалом, то фігури, що розглядаються в дзеркалі через отвори диска, здаються абсолютно самостійними та роблять рухи.

Хоча винахідником фенакістископа є Жозеф Плато, майже одночасно з ним Симон фон Штампфер винайшов апарат, дуже схожий на фенакістископ та назвав його «стробоскопом».

В листопаді 1832 року, Плато відправив свій винахід Майклу Фарадею в Лондон, де він продемонстрував його перед своїми друзями, і вже з 1833 року в Лондоні випуск фенакістископа розпочався в промисловому масштабі.

Форма та конструкція фенакістископа з часом покращувалася, і 1834 року англійським математиком Вільямом Горнером був сконструйований зоотроп — найбільш вдале удосконалення фенакістископа.

Зоотроп

Еміль Рено та праксиноскоп

Взявши за основу зоотроп, який дозволяв розглядати рухомі картинки, в 1876 році французький винахідник Еміль Рено удосконалив його, поєднавши з проєкційним приладом — “чарівним ліхтарем”, що дозволяло насолодитись видовищем уже не одному-єдиному глядачу, а багатьом водночас. Рено вирішив замінити циліндр апарату м’якою стрічкою з закріпленими на ній желатиновими пластинками розміром 4x5 см; ці картинки через розміщене в центрі дзеркало відображались на екрані. Крім того, Рено першим почав використовувати постійну декорацію, малюючи її окремо від персонажів і передаючи на екран з допомогою окремого чарівного ліхтаря. Він був також першим, хто синхронізував зображення і звук, причому музичний супровід для своїх фільмів створював також сам.

Праксиноскоп

З 1877 року Рено влаштувався в Парижі і почав читати власні популярні лекції. В цей же час він сконструював праксиноскоп — оптичний прилад, що дозволяв бачити послідовність з кількох малюнків як плавний рух. 30 серпня 1877 року вважається днем народження мальованої мультиплікації — винахід Рено було запатентовано. Протягом наступних півтори десятиліть Рено удосконалював свій апарат, так що в 1892 році зміг публічно продемонструвати таку послідовність зображень на екрані в паризькому музеї Гревен.

Рено показував публіці програми з кількох сюжетів, сеанс тривав 15–20 хвилин. Всі свої «фільми» Рено малював і монтував сам, наносячи зображення на довгі стрічки, кожен сюжет складався з кількасот картинок.

На сьогодні вціліли лише два “фільми” Рено — третина “Бідного П’єро” (Pauvre Pierrot) та “Навколо кабінки”(Autour d’une cabine).

Кінематограф

У червні 1889 року американський винахідник Томас Едісон доручив лаборанту Вільяму Діксону допомогти розробити пристрій, який міг би створювати візуальні ефекти, які супроводжували б звуки, які видає фонограф. Діксон і його команда створили кінетоскоп для перегляду рухомих зображень на целулоїдних стрічках тривалістю приблизно півхвилини. Після першої демонстрації 20 травня 1891 року, Едісон представив кінетоскоп широкому загалу в 1893 році.

Фільм “Карменсита” студії Діксона, 1894 рік

У другій половині 1895 року брати Огюст і Луї Люм’єр відзняли кілька коротких сцен за допомогою свого винаходу «Cinématographe» . 28 грудня 1895 року брати Люм’єр у підвалі «Гранд кафе» на бульварі Капуцинів провели свій перший комерційний показ у Парижі — саме цей день вважається днем народження кіно.

Кадри із комедійного фільму братів Люм’єр « L’Arroseur Arrosé», 1895 рік

The Humpty Dumpty Circus

1898 року Дж. Стюарт Блектон та Альберт Е. Сміт з англо-американської компанії Vitagraph Studios створили «The Humpty Dumpty Circus» — перший фільм, знятий на кіноплівку у техніці анімації зі зупинкою руху.

Альберт Сміт у своїй книзі 1952 року писав: «Я використав набір дерев’яних циркових артистів-ляльок і тварин моєї маленької дочки, чиї рухливі суглоби дозволили нам розмістити їх у збалансованому положенні. Це був виснажливий процес, оскільки рух може бути досягнутий лише шляхом фотографування кожної зміни положення. Я запропонував нам отримати патент на цей процес, але Блектон вважав, що це недостатньо важливо. Однак інші швидко запозичили цю техніку, значно покращивши її».

Перший анімаційний фільм

Багато людей брали участь в історії анімації та створення перших мультфільмів. Однак є лише одна людина, яка вважається “батьком анімації”.

Це французький мультиплікатор Еміль Ежен Жан Луї Курте, відомий як Еміль Коль .

Еміль Коль

Еміль Коль є творцем першого повністю анімаційного фільму під назвою “ Фантасмагорія”. Його прем’єра відбулася у Парижі 17 серпня 1908 року.

Фантасмагорія — один із ранніх прикладів традиційної мальованої анімації.

Історики кіно вважають його першим анімаційним мультфільмом, тож Коля називають батьком анімації.

Назва “Фантасмагорія” навіяна “Фантасмагорією”, формою театру жахів у 19 столітті, в якому використовувалися “чарівні” ліхтарі для проектування зображень скелетів, привидів, демонів і т.д.

Фантасмагорія” — намальована вручну анімація виглядає як малюнки крейдою, що послідовно відтворюються, проте художник малював кожен кадр на білому папері та зняв його на негативну плівку, щоб змінити кольори, саме тому фільм виглядає як малюнки крейдою на чорній дошці. Коль створив близько 700 малюнків, щоб досягти остаточного результату.

“Маленький Немо” Вінзора Маккея

“Маленький Немо”(Little Nemo) — німий короткометражний анімаційний фільм 1911 року американського художника-мультиплікатора Вінзора Маккея, є одним із найперших анімаційних фільмів. Це був перший анімаційний фільм Маккея, у якому він використав персонажів зі своїх коміксів “Маленький Немо в Країні снів”, Маккея надихнули книжки з перекидними малюнками, які приніс додому його син.

“Маленький Немо”, 1911 рік

“Маленький Немо” дебютував у кінотеатрах 8 квітня 1911 року. Хороший відгуки та захоплення публіки спонукали його вручну розфарбувати кожен анімаційний кадр оригінального чорно-білого фільму. Успіх фільму змусив Маккея приділяти більше часу анімації — у 1912 році він використав “маленького Немо” у фільмі “Як діє комар” і своєму найвідомішому фільмі “Динозавр Герті” в 1914 році.

Кіт Фелікс

Одним з найбільш знаних мультиплікаційних персонажів є кіт Фелікс, який вперше з’явився 9 листопада 1919 року в мультфільмі Feline Follies студії Paramount Pictures під іменем “Майстер Том”. Випущений нью-йоркською студією Пета Саллівана, фільм було створено мультиплікатором Отто Мессмером.

Кіт Фелікс

Дебютна стрічка мала успіх, і студія Саллівана негайно взялася за випуск продовження. Під іменем “Фелікс” персонаж з’явився в третьому мультфільмі - «Пригоди Фелікса» (англ. The Adventures of Felix), що вийшов на екрани 14 грудня 1919 року.

Казка про солом’яного бичка — перший український анімаційний фільм

«Казка про солом’яного бичка» — перший український мультфільм , знятий 1927 року на Одеській фабриці ВУФКУ режисером В’ячеславом Левандовським за мотивами казки Олександра Олеся «Бичок — смоляний бочок». Фільм був німим, проте супроводжувався субтитрами українською мовою.

Кадр з фільму 1927 року

Фільм 1954 року

Традиційна анімація

Традиційну анімацію також називають ручною анімацією , класичною анімацією чи cel-анімацією. Вона полягала в покадровому промальовуванні всіх персонажів та тла (фону), на якому вони розміщені.

Аніматори малювали на “2s”, тобто створювали один малюнок на кожні два кадри.

Ці малюнки були зроблені на аркушах прозорого паперу , а потім сфотографовані на анімаційну камеру.

Після цього готові фотографії використовувалися для створення руху у двомірному просторі, анімованого з частотою 12 кадрів на секунду (fps). Іноді їх анімували з частотою 24 кадри в секунду для більш плавних рухів та прискорення дії.

Анімація зі зупинкою руху

Анімація зі зупинкою руху анімація схожа на традиційну анімацію, оскільки також поєднує серію зображень, що документують легкі рухи.

Однак у анімації зі зупинкою руху використовуються фотографії реальних об’єктів, а чи не малюнки.

Художники фотографують реальні об’єкти та сцени. Після кожного об’єкта, який вони переміщують у створеній ними сцені, вони роблять знімок, перш ніж зробити наступний рух або наступні рухи.

Вони продовжують цей процес доти, доки не отримають фото для кожного кадру, який вони хочуть використовувати для своєї анімації.

Як і в традиційній 2D-анімації, коли всі кадри показуються в послідовності один за одним, об’єкти здаються такими, що рухаються самі по собі. Саме так створюється ілюзія руху у анімації зі зупинкою руху.

До появи комп’ютерів анімація зі зупинкою руху була єдиним видом анімації, який використовувався для створення візуальних спецефектів у кінематографії.

Унікальність анімації зі зупинкою руху полягає в тому, що вона дає аніматору можливість торкатися об’єктів, які він використовує, оскільки це реальні предмети та персонажі.

Серед видів анімації зі зупинкою руху можна назвати:

пластилінова анімація (claymation);
лялькова (маріонетки);
фігурки з лего або інші іграшки;
силуетна (силуети зроблені з картону);
паперова анімація(мальовані вирізані з паперу фігури);
пікселізація з використанням реальних людей та речей.

Створення анімація зі зупинкою руху є довготривалим процесом, оскільки потрібно готувати персонажів та сцену для кожного кадру.

Золотий вік американської анімації

1928 року, з появою “Пароплавчика Віллі” Волта Діснея, розпочинається золотий вік американської анімації — період в історії американської анімації, який розпочався з популяризації звукових мультфільмів у 1928 році та поступово завершився з кінця 1950-х до початку 1970-х років, коли мальовані анімаційні короткометражки почали втрачати популярність завдяки появі телевізійної та комп’ютерної анімації, створюваної з меншим бюджетом.

Міккі Маус, Мінні Маус, Дональд Дак, Дейзі Дак, Гуфі та Плуто від студії Волта Діснея

Моряк Папай від Paramount‘s Fleischer Studios

Багз Банні, Даффі Дак, Елмер Фадд, Поркі Піг, Твіті та Сильвестр — Warner Bros.

Том і Джеррі, Друпі, ведмідь Барні, каченя Лакі Дакі, Спайк і Тайк — MGM

Дятел Вуді Волтера Ланца

Роккі і Бульвінкл — Jay Ward Productions

Майті Маус - Terrytoons

Золотий вік американської анімації для багатьох починається і закінчується Волтом Діснеєм. З його студією асоціюється поява повнометражних анімаційних фільмів — від “Білосніжки та семи гномів” 1937 року до «Книги джунглів» 1967 року. У цей період анімація почанає завойовувати телебачення - перший анімаційний серіал вийшов на телебачення в 1948 році .

Студія Волта Діснея, 1920 рік

Комп’ютерна анімація

З часу створення “Фантасмагорії”, першого у світі анімаційного фільму , анімація пройшла довгий шлях. З розвитком комп’ютерної техніки у 20 столітті процес створення анімації змінився — художники отримали можливість малювати та анімувати, користуючись комп’ютером та спеціальними програмами. Нині більшість анімаційних фільмів створюється з допомогою комп’ютерів.

Комп’ютерна анімація стала популярною, як тільки цифрові комп’ютери набули популярності в 1970-х роках.

2D-анімація

При традиційній ручній анімації художникам-аніматорам доводилося малювати тих самих персонажів знову і знову. У комп’ютерній 2D-анімації цього не потрібно, оскільки аніматори можуть просто переміщати об’єкти та їх окремі частини, формуючи новий кадр після кожної зміни об’єкта. Окрім того, комп’ютер дає змогу розраховувати проміжні положення об’єкта — ця функція дозволяє заощадити багато часу , оскільки вам не потрібно перемальовувати персонаж знову і знову для кожного незначного руху.

3D-анімація

3D-анімація, яку також називають CGI або просто комп’ютерною анімацією, на сьогодні використовується не тільки в мультфільмах, а й для створення спеціальних ефектів у художніх фільмах, у відеоіграх, рекламі, комп’ютерному проєктуванні та в інших галузях.

Порівняно з 2D-анімацією, 3D-анімація дозволяє оперувати тривимірними об’єктами у програмі для 3D-моделювання.

Якщо заснування Disney Studios є найважливішим поворотним моментом в історії мультиплікації, то випуск студією Pixar « Історії іграшок» у 1995 році можна вважати другим за величиною — це був перший повнометражний анімаційний фільм, для створення якого використовували передові методи CGI (опрацювання комп’ютерних зображень). Фільм продемонстрував потенціал комп’ютерної анімації та зробив революцію в кіноіндустрії.

Базз і Вуді з “Історії ігррашок”, студія Pixar.

Комп’ютерна анімація надає кінематографістам методи, необхідні для створення фантастичних світів, де супергерої можуть літати, битися з інопланетними істотами та мати надприродні здібності.

Розвиток анімаційної індустрії

Почавши з Disney та Pixar, анімаційна індустрія за останні десятиліття зростала в геометричній прогресії, анімаційні студії тепер працюють по всьому світу. Японська студія Studio Ghibli випустила популярні аніме, які отримали багато нагород, зокрема «Віднесені духами» та «Мій сусід Тоторо», DreamWorks Animation відома такими мегапопулярними хітами, як «Шрек», «Кунг-фу Панда», «Мадагаскар» і «Як приборкати дракона».

Шрек, студія DreamWorks Animations.

Анімаційна студія Nickelodeon Animation Studios знаменита своїми класичними фільмами, такими як Губка Боб Квадратні Штани, Аватар: останній захисник та Гей, Арнольде! У Cartoon Network Studios було створено багато хітових шоу, зокрема « Час пригод», «Звичайне шоу» та «Суперкрихітки».

Найкасовіші сучасні анімаційні фільми

Розвиток технологій сприяв тому, що анімаційні фільми залишаються популярними, а величезні касові збори демонструють, наскільки успішними можуть бути ці фільми. Ось найкасовіші анімаційні та CGI-фільми останнього десятиліття:

Король Лев (2019)

Анімаційний фільм «Король Лев » (2019) був шалено касовим — у рімейку на основі сюжету анімаційного фільму 1994 року знялися Бейонсе в ролі Нали , Дональд Гловер у ролі Сімби, Сет Роген у ролі Пумби, Джон Олівер у ролі Зазу, Джеймс Ерл Джонс у ролі Муфаси та Альфре Вудард у ролі Сарабі.

Крижане серце (2013) і Крижане серце II (2019)

Фільми «Крижане серце» були культурним явищем і надихнули молодих дівчат у всьому світі одягати костюми «Ельзи» на Геловін на довгі роки. У фільмах розповідається про те, як дві сестри, Ельза та Анна, борються з таємничими здібностями Ельзи.

Фільм Брати Супер Маріо (2023)

Фільм «Брати Супер Маріо» (2023) , заснований на популярній відеогрі, показує казковий світ Маріо та Луїджі. У головних ролях Кріс Претт у ролі Маріо, Аня Тейлор-Джой у ролі принцеси Піч, Чарлі Дей у ролі Луїджі та Джек Блек у ролі Боузера. Для багатьох глядачів цей веселий фільм є спогадом про власне дитинство.

Суперсімейка 2 (2018)

«Суперсімейка 2» , продовження популярної «Суперсімейки» , повертає глядачів у кінотеатр, щоб спостерігати за пригодами родини супергероїв Парр. Крейг Т. Нельсон і Холлі Хантер повертаються як містер Неймовірний і ElastaGirl, а Бред Берд повертається як голос улюбленої фанатами Edna Mode.

Міньйони (2015)

Після виходу анімаційного фільму «Гидкий я» зі Стівом Карреллом у головній ролі міньйони були всюди. У фільмі «Міньйони» з Сандрою Баллок у головній ролі суперлиходія, до глядача повернулися симпатичні жовті міньйони. «Гидкий я 3», третій з оригінальної серії фільмів, також став комерційним хітом.

Історія іграшок 3 (2010) і 4 (2019)

«Історія іграшок» — це чотири повнометражні фільми, і, за чутками, незабаром з’явиться п’ятий фільм. У кожному фільмі з’являються нові сюжетні лінії, які хвилюють глядачів, і знайомляться з яскравими персонажами. Третій і четвертий фільми були особливо популярні, показуючи довгостроковий успіх і культурний вплив серіалу.

У пошуках Дорі (2016)

«У пошуках Дорі» (2016), заснований на популярному мультфільмі «У пошуках Немо» (2003), продемонстрував потенційну популярність будь-якого персонажа в анімаційному фільмі. Дорі, озвучена Еллен Дедженерес, була улюбленицею шанувальників, надихнувши її на створення власного фільму, в якому розповідається передісторія цього анімаційного підводного персонажа.

Zootopia (2016)

Відомий завдяки запам’ятовуваній пісні Шакіри «Try Everything» , Zootopia несподівано став хітом у глядачів. У фільмі, дія якого відбувається у вигаданому місті Zootopia, є кілька пам’ятних персонажів-тварин, і розповідається про двох друзів-борців зі злочинністю — Джуді Хоппс (Джінніфер Гудвін) і Ніка Вайлда (Джейсон Бейтман).

Що буде далі?

З огляду на те, що багато популярних анімаційних фільмів, як очікується, матимуть продовження, і через те, що популярні фільми минулих років отримають рімейки, такі як нова Русалочка (2023) від Disney, цей список буде змінюватися. Більше того, завдяки потоковим каналам, які створюють власний анімаційний та CGI-анімаційний вміст, майбутнє анімації виглядає яскравим, оскільки творці мають ряд можливостей для випуску оригінальних історій.

Хоча фільм «Історія іграшок» все ще виглядає неймовірно через два десятиліття з моменту його створення, незаперечним є той факт, що комп’ютерні анімації, створені з тих пір, слідують певному правилу — щороку швидкість розвитку комп’ютерних технологій зростає в геометричній прогресії, що призводить до появи нових приголомшливих можливостей у комп’ютерній анімації, які були просто неможливі ще кілька років тому.

Джерела:

Автор: Григорій Громко

Джерело: ТУТ