• Комп'ютерна анімація. Основи анімації

Комп'ютерна анімація. Основи анімації





Основи анімації 

Анімація - імітація руху або зміни форми зображень нерухомих об'єктів. Анімацією називають також вид мистецтва, твори якого створюються шляхом покадрового малювання та зйомки окремих положень об'єктів для створення ілюзії руху. Слово "анімація" походить від латинського "animātiōn", що означає "оживляти" Крім терміну "анімація" широко вживається також термін "мультиплікація" (лат. multiplicatio - множення, розмноження). 

Кадри - це намальовані або сфотографовані зображення послідовних фаз руху об'єктів чи його частин. Під час перегляду послідовності кадрів виникає ілюзія руху зображених на них нерухомих персонажів. Для створення ефекту плавної зміни їх форми та положення частота зміни кадрів, виходячи з особливостей людського сприйняття, повинна бути не менше ніж 12-16 кадрів на секунду. У кіно використовується частота 24, у телебаченні 25 на секунду. 

Для створення анімацій використовуються зображення, на яких намальовані різні фази руху, покадрове фотографування об'єктів – ляльок, зображень, вирізаних з клаптиків паперу, фігурок з пластиліну або малюнків на піску. Комп’ютерна анімація базується на програмуванні та маніпуляції фігурами в цифровому середовищі. Оскільки сучасна комп'ютерна графіка досягла якості до фотографічних зображень, кінематографісти можуть легко комбінувати створені комп'ютером зображення з реальними людьми та об'єктами для створення неповторних візуальних ефектів у фільмах.

Анімаційні фільми широко використовуються і для інших цілей, ніж просто для розваги - чіткість анімації робить її потужним інструментом для навчання, її абсолютна пластичність також дозволяє перебільшення, які можна використовувати для передачі сильних емоцій та явищ, неможливих у реальності.  

Анімація є популярною в телевізійній рекламі, як завдяки своїй графічній привабливості, так і завдяки гумору, який вона може надати. 

Історія анімації 

За сотні років до появи справжньої анімації люди в усьому світі насолоджувалися виставами з рухомими фігурами – у лялькових театрах, грі тіней і "чарівному" ліхтарі, який проєктував збільшені зображення на стіну.  

Принцип анімації знайдено задовго до винаходу кінематографа. Ще на початку XIX століття бельгійський фізик Жозеф Плато та інші вчені та винахідники використовували для відтворення на екрані рухомих зображень диск, що обертається, або стрічку з малюнками, систему дзеркал і джерело світла — ліхтар.

Класична мальована анімація виникла наприкінці ХІХ століття. У 1900- 1907 роках американець Джеймс Стюарт Блектон зняв анімаційні фільми "Чарівні малюнки", "Комічні вирази смішного обличчя", "Готель із привидами", які надихнули Еміля Коля на створення фільму "Фантасмагорії" (1908), який вважається найстарішим відомим зразком повної традиційної (мальованої) анімації.  

У 1910-х роках виробництво анімаційних "мультфільмів " стало індустрією  в США, і вже у 1919 році Кіт Фелікс став на десятки років популярним  анімаційним персонажем, а у 1928 році "Пароплав Віллі" з Міккі Маусом  поставив студію Волта Діснея в авангард анімаційної індустрії.  

Промальовування всіх фаз руху (кадрів) у перших мультфільмах вимагало великих затрат часу. Так, для мультфільму тривалістю 5 хвилин при частоті 24 кадри на секунду необхідно 7200 малюнків. 

При цьому багато кадрів містять повторювані фрагменти, які доводилося багаторазово перемальовувати. Тому з 20-х років XX століття почали застосовувати спрощену технологію анімації: на статичний, постійний малюнок стали накладати прозорі плівки з рухомими елементами, що змінюються. Це був перший крок у механізації праці художника-аніматора, який набув розвитку в комп'ютерних технологіях. 

Величезний успіх "Міккі Мауса" вважається початком золотого віку американської анімації , який триватиме до 1960-х років. Сполучені Штати домінували на світовому ринку анімації з великою кількістю анімаційних короткометражних фільмів, персонажі яких стануть дуже популярними Гуфі (1932) та Дональд Дак (1934), моряк Попай (1933) і Каспер (1945), Даффі Дак (1937), Багз Банні, Том і Джері (1940) та інші. 

У 1937 році студія Волта Діснея презентувала свій перший повнометражний фільм "Білосніжка та сім гномів" , який все ще є одним із найкасовіших традиційних анімаційних фільмів.  

Анімація стала дуже популярною на телебаченні з 1950-х років, коли телевізори почали ставати поширеними в більшості розвинених країн. Багато класичних мультфільмів отримали нове життя на телеекрані, і наприкінці 1950-х років виробництво нових мультфільмів почало переходити від кінотеатрів до телесеріалів - "Флінстоуни " (1960–1966), "Скубі-Ду" (з 1969 року), "Бджілка Майя" (Японія/Німеччина 1975), "Смурфики" (1981–1989), "Книга Джунглів" (Італія/Японія 1989), "Сімпсони" (з 1989) та "Губка Боб Квадратні Штани" (з 1999 року).  

Комп'ютерна анімація поступово розвивалася з появою комп'ютерів у кінці 40-х років ХХ ст. Тривимірна анімація з’являється в 1970-х роках, впізнаваний так званий "3D-стиль", який часто асоціюється з саме

комп’ютерною анімацією, став популярної анімаційною технікою після успіху "Історії іграшок" Pixar (1995). 

Більшість анімаційних студій перейшли на виробництво переважно  комп’ютерних анімаційних фільмів у 1990-х роках, оскільки це виявилося  дешевшим і прибутковішим.  

Види анімації 

Класична анімація або мальована анімація використовувалась для більшості анімаційних фільмів протягом ХХ століття. Для створення анімації окремі кадри спочатку малювали на папері, потім фотографували їх на плівку. Для створення ілюзію руху, кожен малюнок трохи відрізняється від попереднього.  

Класична анімація вийшла з ужитку на початку 21 століття, сьогодні малюнки художників-аніматорів і фони або скануються, або малюються за допомогою комп'ютерів. Незважаючи не це робота художників аніматорів, які малюють персонажі, залишається практично незмінною протягом останніх 90 років.  

Повна анімація для виробництва високоякісних традиційних анімаційних фільмів використовує детальні малюнки для створення правдоподібного руху. Для однієї секунди такого фільму потрібно від 12 до 24 малюнків.  

Обмежена анімація передбачає використання менш деталізованих або більш стилізованих малюнків і методів руху, як правило, уривчастої або "стрибучої" анімації руху. Обмежена анімація використовує менше малюнків на секунду, що обмежує плавність анімації, це більш економічний прийом. 

Стоп-кадрова анімація використовується для створення анімації, шляхом маніпуляцій з об’єктами реального світу та фотографуванням їх по одному кадру за раз, для створення ілюзії руху. Існує багато різних технік стоп кадрової анімації, які зазвичай називаються за матеріалами, використаними для створення анімації. Такий вид анімації може створюватись за допомогою доступних фотокамер, у тому числі і телефонних, а комп’ютерне програмне забезпечення для створення такого типу анімації широко доступне. Традиційна стоп-кадрова анімація зазвичай дешевша, але займає більше часу, ніж сучасна комп’ютерна анімація. 

• Лялькова анімація - рух фігурок ляльок-маріонеток. 

• Пластилінова анімація використовує фігурки, зроблені з пластиліну, глини або подібного пластичного матеріалу.  

• Перекладна анімація створюється за допомогою переміщення частин персонажів, зроблених з шматочків паперу або тканини.  

• Модельна або об'єктна анімація використовує різні об’єкти, у тому числі і спеціально створені.  

• У пісочній анімації пісок переміщується на освітленому шматку скла для створення кожного кадру анімаційного фільму.

Комп’ютерна анімація охоплює різноманітні техніки, об’єднуючим фактором для яких є те, що анімація створюється цифровим способом на комп’ютері. Методи двовимірної (2D) анімації, як правило, зосереджуються на маніпулюванні з "плоскими" зображеннями, тоді як у тривимірній (3D) анімації створюють "віртуальні світи", в яких персонажі та об’єкти рухаються та взаємодіють. 3D-анімація може створювати зображення, які здаються глядачеві реальними.  

У комп'ютерній анімації малюються лише деякі опорні кадри (їх називають ключовими), а проміжні генеруються (розраховуються) комп'ютерними програмами. Незалежна анімація окремих елементів зображення забезпечується створенням графічних об'єктів для кожного персонажа та розміщенням їх на різних шарах(подібно до прозорих плівок у класичній анімації). 

У двовимірній анімації об'єкти створюються та редагуються на комп'ютері за допомогою редакторів, які мають можливість роботи з двовимірною растровою та векторною графікою. 

Найпростіші 2D-анімації можна створювати у графічних редакторах, редакторах презентацій, але для створення високоякісних анімаційних роликів потрібно спеціалізоване програмне забезпечення - Adobe Animate, Tooon Boom, Synfig Studio та інші.  

Тривимірна анімація використовує цифрові 3D-моделі, які створюються цифровим способом і оброблюється аніматором. 

Українська анімація 

Історія української анімації бере свій початок 1927 року, коли художник В’ячеслав Левандовський створив ляльковий фільм "Казка про солом’яного бичка". На жаль, в повному обсязі твір не зберігся до нашого часу, за винятком хіба кількох розкадровок, опублікованих у журналах. 

У 1928 році Левандовський створює фільм "Казка про білку-хазяєчку та мишку лиходієчку". Першим українським мультфільмом у стилі класичної анімації був "Мурзилка в Африці"(1934) Євгена Горбача та Семена Гуєвського, що за своєю якістю та стилем не поступається тогочасним зарубіжним анімаційним творам.  

https://www.youtube.com/watch?v=-riby2HYiTA

"Казка про солом'яного бичка"(1927 рік) Мурзилка в Африці (1934 рік) 

1935 року В'ячеслав Левандовський, Євген Горбач та Семен Гуєвський створюють фільм "Тук-тук і жук" 

https://www.youtube.com/watch? v=2S9N43dQ_ks 

Тож вдруге українська анімація народилася вже наприкінці 50-х років ХХ ст. і продовжує розвиватися. 1959 року було засновано Тук-тук і жук (1935 рік) кіностудія "Укранімафільм", яка за 60 років свого існування створила сотні анімаційних фільмів для дітей та дорослих. Відомі українські творці анімаційних фільмів - Ірина Гурвич, Ніна Василенко, Володимир Дахно, Марк Драйцун, Давид Черкаський, Олександр Вікен Найвідоміші українські анімаційні фільми - серіал  "Козаки"(1967-2018), "Пригоди капітана Врунгеля"(1976-1979), "Пригоди коваля Вакули"(1977), "Музичні казки"(1976), "Аліса в Країні чудес"(1981), "Лікар Серіал "Козаки" Айболить"(1984-1985), "Острів скарбів"(1986-1988), "Три Паньки"(1989), "Енеїда"(1991), "Коза-дереза"(1995), "Ведмедик і той, що живе в річці"(1996), "Пригоди Котигорошка та його друзів"(2014), "Бабай"(2014), "Микита Кожум’яка"(2016), "Викрадена принцеса"(2018), "Мавка. Лісова пісня"(2022)  

Українська анімація - https://www.youtube.com/@ukrainiananimation2186 

Сучасні українські анімаційні фільми створюють декілька студій, серед яких найвідоміша "Animagrad".

Автор: Григорій Громко

Джерело: ТУТ

 

 

Автор
Teacher
Zakhar Zenchenko
Учень

Коментарі

Останні статті

course thumb

FLIKI: РЕВОЛЮЦІЯ У СТВОРЕННІ ВІДЕО

FLIKI: РЕВОЛЮЦІЯ У СТВОРЕННІ ВІДЕО

Детальніше
course thumb

Авторський розв'язок ІII етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з інформаційних технологій 2023-2024 н.р. м.Дніпро

Авторський розв'язок ІII етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з інформаційних технологій 2023-2024 н.р. м.Дніпро

Детальніше
course thumb

Завдання ІII етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з інформаційних технологій 2023-2024 н.р. м.Дніпро

Завдання ІII етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з інформаційних технологій 2023-2024 н.р. м.Дніпро

Детальніше