Нобелівську премію з хімії цього року дадуть двом дослідницям — Еммануель Шарпентьє (Німеччина) і Дженніфер Дудні (США) за створення технології редагування генома. Йдеться про ті самі «генетичні ножиці», або CRISPR/Cas9, про які так часто останніми роками пишуть в наукових новинах. 

Якщо говорити в найбільш загальних рисах, то йдеться про інструмент, або технологію, яка дозволяє буквально вирізати вказану ділянку молекули ДНК, де записана генетична інформація організму, і за потреби замінити її на іншу ділянку. Ця технологія без жодного перебільшення вже робить революцію в біологічних науках і може знайти безліч важливих застосувань в медицині. 

Наприклад, дуже ймовірно, що з її допомогою в майбутньому можна буде замінювати «зламані» гени людини на «справні» й таким чином лікувати генетичні хвороби, які раніше в найкращому випадку лікувалися тільки симптоматично. Наприклад, спадкові захворювання, як-от муковісцидоз, що вражає дихальну систему та органи травлення, та багато інших. 

Але також технологія CRISPR/Cas9 ставить перед людством складні етичні питання. Адже рано чи пізно з її допомогою можуть почати створювати «людей із заданими властивостями», які можуть бути здоровішими, фізично сильнішими за звичайних людей, або просто мати колір очей, який подобається батькам. Перші кроки в цьому напрямку вже зроблені. 

Також варто зазначити, що цьогорічна премія з хімії, як це неодноразово траплялося раніше, стосується медицини та фізіології не менше, ніж власне хімії.

Читати далі